Az út

Feltöltés alatt!

Саболч-Сатмар-Берег

Тюндермезо (Поле чудес) -  володіння річок, тут ми становимося свідками дивовижного симбіозу людини і вод. Ріки перетинають всю місцевість, і разом з цим неначе і судьбу краю. Тиса, Самош, або Красна надавали захист і в тотже час опустошували місцеве населення. Створені повінню та виливом внутрішніх вод в оточенні річок болота на протязі столітть  забезпечували притулок  від іноземних військ, які прибували то з Азії, то з Європи. Регіон Сатмар-Берег, Міжлужжя, або Нірі-Мезешег до 19. століття являлося володінням вод, аж поки не почали впроваджувати значні регулювання рік. Повені регулярно знищували цю територію, внутрішні води примушуапли місцеве населення пристосовуватися. Але незважаючи на ці труднощі, болота забезпечували захист, століття упадків ранньої Нової епохи сюди не змогли проникнути. Власне цей момент надає індивідуального характеру  архітектурній спадщині даного регіону, адже  в такій ізоляції спадщина  середньовіччя пережила часи кров’яних гроз. Густа мережа середньовічних церкв,  дрібносельна структура населених пунктів, яка унікальним чином залишилась тут  на рівніні, багатство фольклору -  все це відбитки  середньовічної спадщини.

Між бурхливими ріками, заводями, народженими регулюваннями рік, між територіями, що знаходяться під природоохоронним захистом – всюди залишає свої сліди спадщина давньо минулих років. В  поселеннях Тюндермезо з неймовірним багатством оживають пам’ятки народної культури, тут зконцентрувалися напевно найкращі сільські церкви середньовічного угорського мистецтва. Середньовічні церкви сіл Чарода, Лоня, Ченгершіма, Нірбатор або Ченгер являються видатними пам’ятками угорської історії мистецтва, а місто Маріяпоч -  найвидатніше місто паломництва в Карпатському басейні. Романський, готичний стилі та стиль барокко в церковному будівництві залишили за собою видатні пам’ятки, вони складають  найбільш визначні пам’ятки історії мистецтва. Маріяпоч являється найбільш важливою святинею для угорських грекокатоликів, Ніредьхаза є «міцним замком» для євангелістів, а регіон Сатмар-Берег являється колискою реформатів.

Історію цього регіону переплітає постійна потреба захисту (дефензини), бунти раннього Нового століття, - відбитки цього залишили свої пам’ятки між стінами замків, фортець. Найбільший по розмірам та в найкращому стані з часів завоювоння залишився земляний замок в місті Саболч, замок епохи Відродження в місті Вая являється унікальним на Низовині, замок в місті Кішварда є найьільшою фортецею Низовини, місто Нірбатор являється древнім гніздом сімї Баторі -  невіддільні частинки угорської історії. Із архітектурних пам’яток світової еклектики, барокко та классицизму виділяються розкішні палаци обласної аристокрації. Замок Андрашші в селищі Тісадоб, замок Лоняї в селі Тужер, замок Томчані в місті Вашарошнамень, курія Кйолчеі-Кенде в селищі Цегеньданяд - дорогоцінні пам’ятки цієї епохи.

Цей регіон являється опікуном культур минулих епох, пам’яток минулого. Презентацію цього можемо побачити в музеях області в містах Ніредьхаза, Вашарошнамень, Нірбатор, Тісавашварі, Матесалка або Кішварда. Тут залишились найдавніші пам’ятки архітектури, традиційні селянські звичаї господарювання, народні казки, народні пісні, світ традицій. Найдивовижніші та найбільш специфічні памятки народної архітектури знаходяться безсумнівно в поселеннях Туріштванді, Сатмарчеке, Такош. Область Саболч-Сатмар-Берег являється особливим куточком Угорщини, культовим місцем паломництва історії угорської літератури, батьківщиною інтелектуальних гігантів угорської літератури та визначних творів історії угорської літератури. Тут народився  22-го грудня 1823 року  угорський Гімн, цей край  надихав Шандора Ретефі, на цьому «острові чудeс» пережив свої найщасливіші дитячі роки Моріц Жігмонд. З цього краю відправився в дорогу найвидатніший представник епохи Просвідчення  Бешенеї Дйордь. Місто Ніредьхаза було оазисом натхнення, обожнюваним містом Ваці Мігая, тут народився Бенцур Дюла, один з найвидатніших художників своєї єпохи. Шіпкаї Барна, видатний публіцист, письменник так само міцно прив’язувався до цього міста. Область Саболч-Сатмар-Берег  гідно може гордитися своєю  інтелектуальною спадщиною.

Блукаючи мандрівними стежками краю Тюндермезо,  древніми болотами,  озерами, обходячи замки, церкви з епохи Арпада, чудові святині, літературні пам’ятні місця, в світі розкішних палаців легко можна уявити себе в казці, в володінні містики, де оживає історія. Але справжнім куріозом цієї місцевості являються любов та сердечність, якими приймають мандрівників. Чудово відновлені будинки, які в багатьох випадках підлягяють місцевій охороні, вписуючись в ландшафт очікують туристів,оживляючи провінційну та громадянську культуру древніх часів. За останні роки власники набули великого досвіду гостинності, знають, що потребує гість. Дух місцевості проникає у всі простори, власне із-за цього той, хто один раз переспупив поріг краю Тюндермезо, ніколи не забуде цей казковий світ, назавжди влюбиться в нього.

 

Подальші інформації:

Україна - Закарпаття

Своєрідним уособленням різнобарвної культури області є церкви та монастирі. Систематизуючи їх, можна сказати, що більшість церков, які збереглися з середньовіччя, знаходиться у низовинній частині області, і вони спочатку будувались, як римо-католицькі храми. Більшу частину існуючих до сьогодні церков романської ери можна побачити у перебудованому вигляді і вони, як правило, зараз є реформатськими церквами (с. Паладь-Комарівці, с. Дийда). Серед романських церков найціннішою вважається Горянська ротонда (круглий храм), яка сьогодні функціонує, як греко-католицька церква. Крім її рідкісного архітектурного виконання відомими є й фрески ротонди, намальовані в районі 1360-го року чи італійськими художниками, чи митцями, які навчалися в Італії (Deschmann, 1990; Berghauer, 2012). З готичних церков найвизначнішими вважаються Берегівська та Виноградівська римо-католицькі храми, розміри та художнє оформлення яких добре відображають колишній статус своїх поселень. У ряді готичних церков унікальними елементами є реформатські церкви, серед яких виділяються своєю цінністю Хустська та Вишківська фортечні церкви з мальованими стелями, а також Тячівська і Четфалвівська церкви з мальованими касетними стелями.

Видовищність гірських населених пунктів Закарпаття підвищується не тільки за рахунок мальовничих пейзажів, але й завдяки дерев’яних церков різноманітних форм. Дерев’яні храми області є унікальними перлинами народного мистецтва, для яких характерні стильові ознаки готики чи барокко. За своєю структурою вони належать до чотирьох категорій, але, напевне, доцільніше їх класифікувати на основі етнічних груп русинів (лемки, бойки, гуцули, долиняки), кими вони побудовані. Найбільш особливим виглядом серед них виділяються гуцульські дерев’яні церкви хрестоподібної форми у східній частині області, що складаються з п’яти структурних частин (Horváth & Kovács, 2002). Унікальність дерев’яних церков краю підтверджує недавнє включення двох закарпатських (Ужоцької та Ясінської) та шести західноукраїнських дерев’яних церков до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

На території області діє тридцять монастирів, більшість яких є православними, але трапляються між ними й греко- та римо-католицькі заклади. Серед монастирів з обмеженою відвідуваністю найвідомішими є відкриті перед туристами Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий та Виноградівський францисканський монастир.

З культурної спадщини Закарпаття виділяються також фортеці і замки. Розміщення та густота фортів-замків (Мукачівського, Ужгородського, Невицького, Довжанського) і руїн фортець (Хустської, Середнянської, Виноградівської, Королевської, Квасівської) в області показує, що край у минулому відігравав більш значну роль завдяки стратегічно важливим місцевим перевалам, а також добуванню кухонної солі (Deschmann, 1990). З туристичної точки зору в області виділяються дві фортеці, Мукачівська та Ужгородська (яких найчастіше називають також замками).

Крім вищезгаданих, на Закарпатті знаходиться близько з дюжини замків та курій. Їх більшість розташована у рівнинній частині області, вшановуючи пам’ять колишніх дворянських родин, які проживали і грали визначну роль у цьому краї. Найвідомішими з них є замок Перені у м. Виноградові, замок Шенборнів (зараз санаторій «Карпати»), палац Ракоці у м. Мукачеві, форт-замок Телегді-Ракоці у смт. Чинадійові, замок Бетлен-Ракоці та мисливський замок Шенборнів у м. Берегові. Лише менша частина цих представницьких будівель використовується у (частково) туристичних цілях (у корпусі замку Бетлен-Ракоці у м. Берегові відкрито музей, у замку Шенборнів біля м. Мукачеве знаходиться адміністрація санаторію Карпати); більшість з них немає жодної туристичної функції або виконує зовсім іншу роль (наприклад, у замку Перені у м. Виноградові розміщено місцевий районний відділ освіти) (Horváth & Kovács, 2002).

Крім перерахованих на території області знаходиться значна кількість історичних пам’ятних місць. У рівнинній частині Закарпаття численні обеліски та меморіальні дошки вшановують пам’ять видатних подій, полів битв. Є серед них похоронні місця ери Арпада (с. Чома), меморіальні дошки, увічнюючі події визвольних війн (пам’ятник «Турул» у смт. Вилок національно-визвольній боротьбі 1703-1711 рр. під керівництвом Ференца Ракоці ІІ), та обеліски (в честь революції 1848-1849 рр. у примісті Підгоряни м. Мукачева) і т. п. У гірських районах більш відомі пам’ятні місця Першої та Другої світових війн, завдяки захисним лініям і воєнним кладовищам.

Музеї Закарпаття з найвизначнішим матеріалом виставок були створені у радянські часи. До них належить Закарпатський обласний краєзнавчий музей (1945), а також Закарпатський музей народної архітектури і побуту (1970) в м. Ужгороді. Велике значення має і створений після зміни політичного ладу Мукачівський історичний музей (1993), розміщений у Мукачівському замку. 

Румунія - Сату-Маре

У розробці