Такош, реформатська церкваТакош – одне із невеличких сіл Тисагатського краю. Найвідомішим пам’ятником мистецтва поселення є зведена на самому високому пункті церква, яка водночас являється витвором народного мистецтва XVIII століття. Стара церква імовірно стояла на місці сучасної, у 1733 році згадується, що поселення має вузьку, криту ґонтом дерев'яну молитовню. Перша, східна частина теперішньої церкви була зведена у 1766 році, а потім у 1784 році церкву розширили на захід. Церква є будівлею із дерев’яним каркасом, фундаментом стін служать дерев'яні колоди-лежні діаметром 40-45 см, і в цю основу через кожні 2 метри вбиті дерев’яні стовпи, які є каркасом стін. Дерев'яні планки, прибиті на перехресні кріплення, поштукатурені болотом та вапняним розчином. Повінь 1948 року знесла дерев'яну дзвіницю, що знаходилася на західній стороні церкви, і яку мешканці поселення відбудували. Східний кінець церкви, сформований трьома сторонами правильного восьмикутника. На південному та східному фасаді церкви є по п’ять вікон невеликого розміру, з прямим завершенням. Перед входом знаходиться відкритий притвор, виконаний із дерева. Кесонна стеля утворена 58 кесонами. Мальована кесонна стеля є витвором народного мистецтва і є творінням рук Ференца Ландора Асталоша, як це ми можемо читати на одному із кесонів стелі. На кожному із кесонів бачимо різні квіткові мотиви, їх краса є оздобою церкви. У ті часи, згідно правил цеху, живописці повинні були кожен кесон заповнити іншим мотивом. Парапет західних хорів складається із 15 вузьких щитків, відповідно напису вони були побудовані у 1779 році. Виготовлена згодом лавиця владики, що знаходиться напроти амвону, має парапет з тройним діленням, шляхетна сім'я Данч виготовила її для власного вжитку у 1867р. Її передня частина вкрита квітковими мотивами, що гармонують з іншими мальованими поверхнями церкви. |
